Національний Технічний Університет України "КПІ їм. Ігоря Сікорського"

Кафедра технології електрохімічних виробництв

Хіміко-технологічний факультет

Ukrainian (UA)Russian (RU)English (United Kingdom)
Неділя, 23 липня 2017
Головна Історія кафедри
 

Історія кафедри
технології електрохімічних виробництв

alt

    Кафедра технології електрохімічних виробництв організована в 1929 році під керівництвом проф. М.О.Рабіновича, який почав створення методичних програм, лекцій, посібників та заклав основи наукової діяльності кафедри. Перша навчальна група з 6 чоловік були набрані з студентів кафедри технології неорганічних речовин.

    В 1930-1941 рр. та в 1944-1956 р.р. кафедру очолював видатний спеціаліст в галузі електрохімії М.М. Воронін, який мав великий досвід виробничої діяльності і був відомий як автор численних оригінальних розробок нових технологічних процесів і електрохімічних методів контролю виробництва.
      В період Великої Вітчизняної війни кафедра продовжувала роботу в Ташкенті, куди був евакуйованний КПІ. Після повернення КПІ до Києва колектив кафедри, який складався в основному з її випускників, значну увагу приділяв написанню методичної та наукової літератури і організації науково-дослідницької роботи, до якої залучали студентів. Наукові розробки кафедри в цей період в галузі електроосадження металів,електролізу хлориду натрію, виробництва свинцевих акумуляторів знайшли застосування в промисловому виробництві. В 1949-1954 р.р. були видані три книги з електроосадження металів, написано посібник з розрахунків та конструювання ванн для технічного електролізу (зав.каф. М.М.Воронін).

     З 1956-1960 р.р. завідуючим кафедрою був доц. І.Б.Бармашенко, який також очолював кафедру в період евакуації КПІ в 1941-1944 роках. І.Б. Бармашенко розвивав наукові напрямки, запропоновані М.М.Вороніним, керував дослідженнями в галузі удосконалення хімічних джерел струму.

   Подальший розвиток кафедри та її становлення як однієї з відомих електрохімічних шкіл світу пов’язані з іменем видатного вченого, організатора науки і педагога д.х.н., проф. Л.І. Антропова, який був завідувачем кафедри ТЕХВ з 1960 по 1986 рік. В цей період на кафедрі створена проблемна лабораторія прикладної електрохімічної кінетики. Під керівництвом Л.І. Антропова на кафедрі розвивалися наукові напрямки: теорія корозії, наводнювання металів при корозії, розробка і синтез інгібіторів корозії, механізм дії органічних і комбінованих інгібіторів, нульові точки металів і їх роль в кінетиці електродних процесів, осадження металів, нанесення гальванічних покриттів і сплавів, контактний обмін металів, електроліз розплавлених середовищ, електрорафінування металів. Роботи співробітників кафедри одержали визнання серед електрохіміків України і зарубіжжя. Щорічно публікувалося понад 30 наукових робіт та авторських свідоцтв. Підручник Л.І.Антропова "Технічна електрохімія" витримав чотири видання російською мовою, українською, англійською, французькою, китайською, італійською, угорською. За підручник автор був удостоєний Державної премії УРСР.

      Протягом ряду років Л.І. Антропов був членом бюро науково-технічних рад ГКНТ СРСР і УРСР по захисту металів від корозії, головою однієї з секцій, членом редколегій журналів ("Соrrosion Sсience", "Електрохімія", "Захист металів"), членом наукової Ради з електрохімії АН СРСР і спеціалізованих рад. За свою багатогранну науково-педагогічну й організаційну діяльність Л.І. Антропов нагороджений орденами "Трудового Червоного Прапора", "Знак Пошани", Почесними грамотами й медалями, визнаний гідним звання лауреата Державної премії УРСР (1975р.), Заслуженого діяча науки УРСР (1978р.), премії АН УРСР ім. Писаржевського (1991р.), обрано членом-кореспондентом АН УССР (1982р.). Світова електрохімічна громадськість віднесла Л.І.Антропова до числа 12 вчених, що заклали фундамент сучасної електрохімії, а створену Антроповим наукову школу  – до числа провідних електрохімічних шкіл світу.
      Кількість студентів кафедри ТЕХВ в період 1960–1986 р.р. збільшилась до двох груп з різною спеціалізацією, організовані були групи заочного та вечірнього навчання. Викладачі та співробітники кафедри запрошувались для читання лекцій в Індії, США, Франції, Японії, Кубі, Конго. Кафедра приймала участь в організації міжнародних та республіканських конференцій в галузі корозії та електрохімії.

      З 1986 року і до червня 2008 року завідувачем кафедри був д.т.н., проф. В.П.Чвірук. Під його керівництвом на кафедрі запроваджено новий науковий напрямок - створення електрохімічних газових сенсорів для визначення мікродомішок газів в атмосфері. Розроблено сенсори амперометричного типу хлору, водню, сірководню, монооксиду вуглецю, аміаку, хлороводню й озону (О.В. Лінючева, А.І. Кушмирук, С.В. Нефедов, М.А. Герасименко, О.І.Букет, Є.М.Заверач, О.В.Косогін, Л.А. Яцюк). Принципова новизна цих робіт складалася у виявленні природи ЕРС і розробки методу її розрахунку для систем із твердими протонними електролітами (ТПЕ), у виявленні ефекту іонної провідності повітряносухих оксидних електродів (канд. дис. О.В. Лінючевої, 1994 р.), у встановленні здатності каталітично неактивних металів у певному діапазоні потенціалів проявляти селективність до цільових електрохімічних реакцій (С.В. Нефедов), у виявленні ролі іоннообмінних властивостей ТПЕ в кінетиці електродних реакцій (А.І.Кушмирук).

       З липня 2008 р. до теперішнього часу завідувач кафедри ТЕХВ – О.В. Лінючева, яка є ученицею Л.І.Антропова і В.П.Чвірука. Під керівництвом О.В. Лінючевої удосконалюються електрохімічні сенсори нового покоління для моніторингу повітряного середовища. На основі розроблених сенсорів створені прилади для контролю повітря на промислових підприємствах, медичних і інших цілей в Україні, Росії, Білорусії, Німеччині, Польщі.

    Видатні випускники кафедри ТЕХВ: член кор. НАН України, д.т.н., проф. Зарубицький О.Г., академік НАН України, проф. Городиський О.В., д.х.н., проф. Шаповал В.І.

alt

 Кафедра ТЕХВ має славетні традиції, де поруч з досвідченими фахівцями працює молодь.