Наукова школа "Електрохімічна кінетика"
Засновник школи "Електрохімічнa кінетикa":
Антропов Лев Іванович, професор, член-кореспондент АН УРСР, Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, Лауреат премії ім. Л. Писаржевського, заслужений діяч науки УРСР, доктор хімічних наук.
Школа Л. І. Антропова одержала світове визнання; два найкрупніших електрохіміки Бокрис і Конвей в огляді, присвяченому прогресу електрохімії, включили Л. І. Антропова у число дванадцяти вчених, які створили фундамент електрохімії, а засновану їм Київську електрохімічну школу до найбільш авторитетних у світі.
Л. І. Антропов є автором низки фундаментальних розробок з питань кінетики електродних процесів, будови подвійного електричного шару, електросинтезу органічних сполук, електрокаталізу та захисту металів від корозії. Названа його іменем приведена або φ-шкала потенціалів одержала міжнародне визнання й дотепер використовується у теоретичній та прикладній електрохімії.
Наукова школа з електрохімічної кінетики створена у 60-80-х роках XX сторіччя на кафедрі технології електрохімічних виробництв Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" доктором хімічних наук, професором Л. І. Антроповим (1913 - 1994) - видатним ученим-електрохіміком із світовим ім'ям, визначним громадським діячем та організатором науки.
Проф. Л. І. Антропов завідував кафедрою з 1960 по 1986 р., до 1994 р. працював на посаді професора та був науковим керівником проблемної лабораторії прикладної електрохімічної кінетики, організованої при кафедрі в 1962 р.
Головні розробки: методи визначення нульових точок металів, адсорбційні явища та роль заряду поверхні металу у кінетиці електродних процесів, інгібітори корозії металів, методи й прилади корозійного контролю, хімічні джерела струму, контактний обмін та електрохімічне осадження металів, сплавів й композиційних матеріалів.
Велике прикладне значення мали роботи школи з хімічних джерел струму, у тому числі літієвих, технології нанесення захисно-декоративних та функціональних гальванічних покриттів, синтезу ефективних інгібіторів корозії металів та їх синергетичних композицій, корозійно-вимірювальної техніки. У 80-х роках організовано серійний випуск корозійно-вимірювальної апаратури, екологічно чистих елементів живлення на базі розроблених інгібіторів саморозряду анодів хімічних джерел струму.
У 90-х роках освоєно випуск створених на кафедрі електрохімічних газових сенсорів кисню, водню, аміаку, галогенів та галогеноводнів, озону, сірководню, оксидів карбону, нітрогену, сульфуру та деяких інших.
Створені на кафедрі сенсори та сенсорні системи і корозійно-вимірювальна техніка у складі роботи "Наукові основи та технічні засоби електрохімічних методів контролю екологічної безпеки і корозійної активності техногенних середовищ" у 2002 р. удостоєні Державної премії України в галузі науки і техніки (Чвірук В. П., Герасименко Ю. С. та інші).
Л. І. Антропов був талановитим педагогом, блискучим лектором. Серед його учнів - 2 академіки, 2 член-кореспонденти, 9 докторів та понад 50 кандидатів наук.
Вчені школи
В. П. Чвірук – з 1986 р. завідувач кафедри, доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Академії інженерних наук України, дійсний член Нью-Йоркської академії наук, голова докторської спеціалізованої вченої ради при НТУУ "КПІ". Автор понад 270 наукових праць, з яких біля 100 авторських свідоцтв та патентів на винаходи. Підготував 12 кандидатів наук. За його розробками створені виробництво особливо чистих лугів для напівпровідникової та надпровідникової техніки, технологія вилучення ртуті з різних речовин і промислового устаткування, ресурсо- та енергозберігаючі електродні матеріали для хлорної промисловості/ Він започаткував новий науковий напрямок - електрохімія твердотільних систем з протонними і матричними електролітами та каркасними газодифузійними електродами. Результатом розвитку цього напрямку стало створення уніфікованої серії газових сенсорів нового покоління для моніторингу екологічної безпеки повітряного середовища. На основі розроблених сенсорів приладобудівники України та інших країн освоїли випуск для різних галузей промисловості та комунального господарства портативних й стаціонарних газоаналізаторів та багатоканальних газоаналітичних систем, у тому числі з дистанційною діагностикою сенсорних блоків, що не мають аналогів у світі.
Лінючева О. В. з 2008 р. завідувач кафедри, доктор технічних наук, Національний секретар від України Міжнародного електрохімічного товариства (ISE) з 2010 року, заступник декана з наукової роботи (з 1999 року), член експертних рад, член редколегій фахових видань «Наукові вісті НТУУ «КПІ», «Вода та водоочистка», стипендіатка Кабінету Міністрів для молодих вчених (1997 р., 1998 р., 1999 р.), «Викладач-дослідник - 2008 р.», «Викладач-дослідник - 2009 р.». Автор 159 наукових праць, з них 19 патентів України, 1 патент Російської Федерації, 15 методичних видань, 1 навчальний посібник з грифом МОН України. Спеціаліст з електрохімічних газових сенсорів для моніторингу навколишнього середовища. Займається дослідженням корозійної поведінки вентельних металів та каталітичних матеріалів на їх основі. Приділяє увагу вивченню процесів медіаторного електрокаталізу.
Д. А. Ткаленко – доктор хімічних наук, професор, член наукової ради з проблеми "Електрохімія" НАН України, член експертної ради ВАК України, докторської спеціалізованої вченої ради при НТУУ "КПІ", наукової ради Міжвідомчого відділення електрохімічної енергетики НАН України. Автор понад 300 наукових праць, у тому числі 2-х монографий: «Електродні процеси в нітратних розплавах» (1983) і «Макрокінетика катодних процесів в гідроксидних і нітратних розплавах» (1993) та 51 винаходу. Співавтор «Енциклопедії з матеріалознавства» (розділ «Електроліз іонних розплавів» , ІПМ НАНУ). Спеціаліст з електрохімічної кінетики, електрохімії іонних розплавів, електрохімічної енергетики. Основні досягнення його наукової діяльності полягають у виявленні закономірностей макрокінетики електродних процесів у гідроксидних та нітратних розплавах, розвитку теорій "катодного розчинення" металів у іонних розплавах та водних розчинах, хімічного розчинення металів, удосконаленні електрохімічних методів дослідження електродних процесів, розробці літієвих джерел струму.
Ю. С. Герасименко – зав. сектором корозиметрії, доктор технічних наук, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений науковець НТУУ «КПІ», керівник секції Асоціації корозіоністів України, член експертної ради ВАК України, член докторської спеціалізованої вченої ради при НТУУ "КПІ". Має близько 170 наукових праць, 1 монографію, понад 25 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Підготував 5 кандидатів наук. Створив сучасну теорію електрохімічних методів визначення швидкості корозії металів, принципові схеми вторинних приладів-вимірювачів поляризаційного опору. Розробив серію корозійно-індикаторних та корозійно-захисних установок, організував їх випуск та впровадження у різні галузі промисловості й комунального господарства, розробив новий корозійнометричний електрохімічний метод подвійної поляризації. Створив комп'ютерізовану систему дистанційного збирання та обробки інформації по швидкості корозії трубопроводів і металевого обладнання з використанням приладів корозійного контролю.
М. І. Донченко – професор, доктор технічних наук, Заслужений науковець НТУУ «КПІ», зам.зав. кафедри з наукової роботи, член двох докторських спеціалізованих вчених рад при НТУУ "КІЛ". Автор 216 наукових праць, з яких 15 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, один науковий огляд. Одержала індивідуальний грант Сороса за наукові розробки. Підготувала 5 кандидатів наук. Спеціаліст з електроосадження металів, захисту металів від корозії, екології електрохімічних виробництв. Розвинула теорію контактного обміну металів та методи управління цим процесом. Розробила та впровадила у виробництво низку технологічних процесів швидкісного електроосадження металів із використанням постійного та імпульсного струмів, зокрема технологію електрохімічного виготовлення капілярно-пористих структур, які послужили основою для розробки нового високоефективного обладнання для виготовлення полімерних виробів із застосуванням теплових труб.
І. С. Погребова – професор, кандидат хімічних наук, Заслужений викладач НТУУ "КПІ". Автор понад 200 наукових та науково-методичних праць, серед яких два наукових огляди, брошура, монографія, 27 авторських свідоцтв та патентів на виноходи. Підготувала 5 кандидатів наук. Викладач базових дисциплін кафедри. Відомий в Україні та за рубежем спеціаліст у галузі корозії та захисту металів. Нею виконані фундаментальні дослідження з теорії дії інгібіторів корозії металів, розроблені та впроваджені у виробництво інгібітори кислотної корозії, мікробної корозії та комбіновані способи захисту металів від корозії дифузійними покриттями та інгібіторами, удосконалені хімічні джерела струму, зокрема вперше налагоджено випуск безртутних екологічно чистих марганцево-цинкових елементів живлення.
На кафедрі також плідно працюють учні Л. І. Антропова
к.х.н., доцент Фатєєв Ю. Ф. (захист металів від корозії),
к.х.н., доцент Панасенко В.Ф. (захист металів від корозії),
к.х.н., доцент Яцюк Л. А. (нульові точки металів, гальванотехніка),
к.х.н., доцент Хірх-Ялан І. Ф. (нульові точки металів, хімічні джерела струму),
к.т.н., ст.н.с. Олейніков С. Л. (хімічні джерела струму)
та учні названих вчених: к.т.н., доцент Мотронюк Т. І. (гальванотехніка), к.т.н., ст.н.с. Срібна О. Г. (гальванотехніка), к.т.н., доцент Букет О. І. (сенсори та сенсорні системи), к.т.н., ст. викладач Кушмирук А.І. (сенсори та сенсорні системи).
Л І. Антропов вів велику науково-організаторську діяльність: був головою секції "Інгібітори корозії металів" ДКНТ СРСР, членом редколегій журналів ("Соrrosion Sсience", "Електрохімія", "Захист металів", керівником делегацій на міжнародних конгресах, виступав з циклами лекцій в учбових та наукових центрах Польщі, Англії, Франції, Італії, США. Кафедра стала головною організацією в СРСР у галузі інгібіторів корозії металів, координувала роботи у цьому напрямку в рамках Ради економічної взаємодопомоги соціалістичних країн Європи. За плідну науково-педагогічну діяльність Л. І. Антропов нагороджений орденами та медалями СРСР.
Л.І.Антропов є автором близько 500 наукових публікацій. Його великий багаторічний досвід у науковій та педагогічній роботі узагальнений у підручнику "Теоретична електрохімія", який чотири рази видавався російською (1965, 1969, 1975, 1984), двічі - англійською, а також французькою, китайською, угорською, а в 1993 р. - українською мовами і зараз є основним підручником для профільних вузів України й країн СНД. За цей підручник Л. І. Антропову присуджена Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1975 р.).
Монографії:
1. Antropov L. І. Кіnetics оf еlесtгоdе ргосеss аnd null роints оf metals. – New Delhi, 1960.-94 р.
2. Антропов Л. И. Теоретическая электрохимия. — М.: Высш.шк., 1965. - 509 с.
3. Антропов Л. И. Теоретическая электрохимия. Изд. 2-е, перераб. и доп. - М: Высш.шк.,- 1969.-512 с.
4. Antropov L. І. Еlmeleti еlektrochemia. – Вudapest: Tankonyvkido 1972. - 528 р.
5. Антропов Л. И. Теоретическая злектрохимия. Изд. 3-є, перераб. и доп. - М.: Высш.шк.., 1975.-560 с.
6. Antropov L. І. Тheoretical Еlectrochemistry // Moscow: Міг Рublishers,1977. - 595р.
7. Антропов Л. И., Макушин Е. М., Панасенко В. Ф. Ингибиторы коррозии металлов. — К.: Техніка, 1981. — 183 с.
8. Ткаленко Д. А. Злектрохимия ионных расплавов. - К.: Наукова думка, 1983. – 224 с.
9. Антропов Л. И. Теоретическая электрохимия. Изд. 4-е, перераб. и доп. - М.: Высш.шк., 1984.-519 С.
10. Антропов Л. И., Лебединский Ю. Н. Композиционные электрохимические покрытия и материалы. - К.: Техніка, 1986. - 200 с.
11. Антропов Л. І. Теоретична електрохімія. - К.: Либідь, 1993. - 544 с.